голосний


голосний
1) (про голос, звук — який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий, розливчастий, заливистий, розливний (з переливами); розкотистий (з розкотами); розгонистий (який чути далеко)
Пор. дзвінкий 1)
2) (який набув чималого розголосу), гучний, бучний, галасливий; сенсаційний (який викликає сенсацію); приголомшливий (який дивує, приголомшує); пікантний (який викликає нездоровий інтерес); широковідомий (який має широку популярність); знаменний (який вирізняється надзвичайними рисами)
3) (сповнений галасу, криків), галасливий, гамірливий, гамірний, гучний, гомінливий, гомінкий, бучний, шумливий, галасуватий, голосистий
4) ім. (звук), голосівка

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • голосний — а/, е/. 1) Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2) перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3) перен. Надмірно претензійний. 4) лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову… …   Український тлумачний словник

  • голосний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Юго-западное наречие украинского языка — Карта украинских наречий и говоров (2005) …   Википедия

  • півголосний — а/, е/. 1) Тихий, не дуже голосний. 2) у знач. ім., лінгв., півголосни/й, но/го, ч. Голосний звук, що входить до складу дифтонга і не утворює складу …   Український тлумачний словник

  • покрик — у, ч. 1) Сильний, різкий звук голосу; крик. || Раптовий, уривчастий крик; зойк. || Голосний крик, що вирізняється із загального шуму. || Крик, вигук, який передає сильне почуття, схвильованість. || Голосний окрик, яким привертають до себе увагу.… …   Український тлумачний словник

  • ха-ха — ха/, виг. Звуки, якими передається голосний сміх, регіт. || у знач. ім., невідм., с. Голосний сміх …   Український тлумачний словник

  • дзвінкий — 1) (про звук, голос, сміх тощо який звучить високо, чітко й сильно), дзвенячий, дзвенючий, металевий, голосистий; срібля[и]стий, срібний, кришталевий (мелодійний, чистого звучання) Пор. голосний 1) 2) (який видає чисті, сильні звуки),… …   Словник синонімів української мови

  • вереск — у, ч. 1) Пронизливий, різкий крик, виск. 2) Високий, пронизливий, неприємний звук (від тертя металевих, дерев яних та інших предметів). || Про дуже голосний, різкий звук мисливського рогу, сирени і т. ін …   Український тлумачний словник

  • виляск — у, ч. 1) Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що небудь. 2) Пронизливий звук, що в нього переходить голосний крик, спів, сміх і т. ін. 3) перев. мн. Відзвук, луна …   Український тлумачний словник

  • відкритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2) прикм.Незачинений. •• Відкри/тий склад лінгв. склад, що закінчується на голосний звук. 3) прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. •• Відкри/та естра/да (сце/на тощо) естрада (сцена),… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.